Матеріали місцевих контор удільного відомства в Подільській губернії як історичне джерело.
Аннотации
Селянство Російської імперії за своїм юридичним статусом було неоднорідною верствою. На території Подільської губернії чисельно переважали приватновласницькі посполиті (після реформи 1861 р. – тимчасово зобов‘язані селяни-власники). Приблизно у п‘ять разів меншою була група державних (колишніх старостинських, монастирських, ленних) селян. На момент проведення реформи у імперії існувала ще одна масова категорія залежного сільського населення – удільні. Хоча вони також невдовзі набули особистої свободи і стали селянами-власниками, удільне землеволодіння як форма господарювання не зникло, а продовжувало існувати до 1917 року. Воно навіть поширювалося на нові території, зокрема – окремі місцевості Подільської губернії. Отож, предметом нашого дослідження є стан збереження та характеристика сукупності писемних джерел, породжених діяльністю місцевих контор удільного відомства у Подільській губернії в останній чверті ХІХ – на початку ХХ ст.