Благодійна діяльність родини Іловайських у Святогірському монастирі в ХІХ ст.

Abstract

До ХХ ст. меценатська діяльність фактично стала найважливішим компонентом соціально – культурного життя Російської імперії. Ці види дій, які були суспільно – корисними, тісно пов’язувалися з околицями маєтків та повітових міст, де проживало дворянство та купецтво. Дворянство вважалося щедрим добродієм усіх визначних культурних починів і будов не тільки в Російській імперії, а також на українських землях, зокрема на території Слобожанщини. В історіографічних дослідженнях проблема меценатства ХІХ – початку ХХ ст. неодноразово розглядалася. До сфери інтересів науковців потрапляли питання загальної історії меценатства деяких родин на території українських земель. На основі свідчень, що надають наукові джерела, можна виділити декілька позицій розгляду цієї теми.