Проблема ефективності виховних підходів

Abstract

У статті розглядаються поширені в педагогічній літературі підходи до оцінки ефективності різних моделей виховання. Доводиться некоректність дихотомічної оцінки виховних підходів як однозначно ефективних або неефективних. Аргументується педагогічна доцільність стратегії виховання, яка передбачає поступовий перехід від прямих педагогічних впливів вихователя через приховані впливи до сприяння саморозвитку особистості вихованця

В статье рассматриваются распространенные в педагогической литературе подходы к оценке эффективности различных моделей воспитания. Доказывается некорректность дихотомической оценки воспитательных подходов как однозначно эффективных или неэффективных. Аргументируется педагогическая целесообразность стратегии воспитания, которая предполагает постепенный переход от прямых педагогических воздействий воспитателя через скрытые влияния к содействию саморазвитию личности воспитанника

The article examines approaches to assessing the effectiveness of different models of upbringing. The incorrectness of the dichotomous evaluation of educational approaches as uniquely effective or ineffective is proved. The pedagogical appropriateness of the strategy of upbringing, which involves a gradual transition from direct pedagogical influences of the educator through hidden influences to the promotion of the self-development of the pupil's personality, is argued