Методологічні основи особистісно-професійного становлення майбутніх учителів в системі педагогічної освіти України (кін. ХХ – поч. ХХІ ст.)

Abstract

У статті визначено та проаналізовано методологічні основи особистісно-професійного становлення майбутніх учителів в педагогічних університетах України з кінця XX до першої чверті XXI століття. Цей історичний відрізок було обрано тому, що саме з кінця двадцятого століття та першої половини двадцять першого педагогічна освіта в Україні переживала трансформацію, вимагаючи нових підходів та інновацій. З іншого боку в зазначений період світові тренди та наукові відкриття мали досить вагомий вплив на педагогічну практику та підходи до навчання і виховання студентської молоді. Вивчення особистісно-професійного становлення майбутніх учителів в педагогічних університетах України в зазначений історичний період сприятиме виявленню проблем та розробці практичних рекомендацій для подальшого удосконалення цього процесу. Дослідження проблеми особистісно-професійного становлення майбутніх вчителів в системі педагогічної освіти України (кін. ХХ – поч. ХХI ст.) передбачає визначення основних методологічних шляхів: забезпечення випереджувального характеру розвитку педагогічної освіти, адекватного ідеології утвердження у суспільстві свобод і прав особистості; ціннісний вимір сучасної педагогічної освіти як основа професійного становлення на основі базових цінностей (суспільно-історичних, освітніх, групових та особистісних,які покладено в основу системи освіти); реалізація розвивальної парадигми педагогічної освіти для забезпечення неперервного професійного розвитку в освітньому середовищі; модернізація змісту сучасної педагогічної освіти як чинник професійного становлення особистості майбутнього педагога. Методологічним орієнтиром модернізаційних процесів у освіті визначено філософію освіти як загальну парадигму організації та змісту наукового і позанаукового знання, яке передається через освіту: про світоглядні цінності, що зрощуються в процесі освітньої діяльності; духовний світ людини, який формуючись в школі та закладі вищої освіти, стає регулятором поведінки в суспільстві та визначає її особистісну позицію. Методологічні засади відображають рівневу структуру, що містить загальну методологію, методологічні підходи, методи та джерела дослідження. У загальній методології історико-педагогічних досліджень акцентується увага на двох основних концепціях: детерміністській (розвиток як лінійний поступальний процес) та синергетичній (нелінійний підхід до розуміння генези освіти та педагогіки). В основу нашого дослідження покладена синергетична концепція. Наступний рівень характеризується методологічними підходами: системним, культурологічним, біографічним, регіональним, аксіологічним, парадигмальним, герменевтичним, інтегративним, синергетичним.

The article defines and analyzes the methodological foundations of the personal and professional development of future teachers in pedagogical universities of Ukraine from the end of the 20th to the first quarter of the 21st century. This historical segment was chosen because precisely from the end of the twentieth century and the first half of the twenty-first, pedagogical education in Ukraine was undergoing a transformation, requiring new approaches and innovations. On the other hand, during the specified period, world trends and scientific discoveries had a significant impact on pedagogical practice and approaches to education and upbringing of student youth. The study of the personal and professional development of future teachers in pedagogical universities of Ukraine in the specified historical period will contribute to the identification of problems and the development of practical recommendations for further improvement of this process. The study of the problem of personal and professional development of future teachers in the system of pedagogical education of Ukraine (end of the 20th - beginning of the 21st century) involves the determination of the main methodological ways: ensuring the anticipatory nature of the development of pedagogical education, adequate ideology of the establishment of individual freedoms and rights in society; the value dimension of modern pedagogical education as the basis of professional development based on basic values (socio- historical, educational, group and personal, which are the basis of the education system); implementation of the developmental paradigm of pedagogical education to ensure continuous professional development in the educational environment; modernization of the content of modern pedagogical education as a factor in the professional development of the personality of the future teacher. The methodological orientation of the modernization processes in education is defined as the philosophy of education as a general paradigm of the organization and content of scientific and non-scientific knowledge, which is transmitted through education: about worldview values that are fused in the process of ducational activity; the spiritual world of a person, which is formed in a school and institution of higher education, becomes a regulator of behavior in society and determines its personal position. Methodological principles reflect a level structure ontaining general methodology, methodological approaches, research methods and sources. In the general methodology of historical-pedagogical research, attention is focused on two main concepts: deterministic (development as a linear progressive process) and synergistic (non-linear approach to understanding the genesis of education and pedagogy). Our research is based on the synergistic concept. The next level is characterized by methodological approaches: systemic, cultural, biographical, regional, axiological, paradigmatic, hermeneutic, integrative, synergistic.