Антропонімікон академічної групи 3УА факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського: семантико-мотиваційний аналіз

Abstract

Сучасний український іменослов складався упродовж багатьох століть шляхом суперечливих і неоднозначних процесів. Основу сучасної іменної системи української мови складає дохристиянський іменник, що передає глибоку змістову наповненість онімів, зокрема багатокомпонентних за своєю структурою, що почасти збереглися у новітньому словнику; особливий вплив на становлення мав християнський період. Імена церковного календаря пройшли семантико-граматичну адаптацію на україномовному ґрунті. Попри все в українському іменослові через смислову, лексичну, граматичну трансформацію запозичених антропонімів усталився більшою мірою своєрідний національно-етнічний колорит. На сьогодні в українській антропонімічній системі, зокрема в питанні особових імен, складається ситуація мовно-культурної поліфонії: укорінилася більшість церковних імен, відновилися давньоруські, слов’янські імена, на їх основі творяться нові варіанти.