Вплив антигіберелінових препаратів з різним механізмом дії на морфогенез, продуктивність і склад вищих жирних кислот олії ріпаку озимого

Abstract

Стаття присвячена вивченню впливу різних за механізмом дії ретардантів – паклобутразолу (РР-333), декстрелу та хлормекватхлориду (ССС-460) – на морфогенез, продуктивність та якість олії ріпаку озимого (Brassica napus L.). Встановлено, що за дії ретардантів відбувалися суттєві зміни у морфогенезі, анатомічній будові і продуктивності рослин. Блокування активності апікальних меристем за дії антигіберелінових препаратів призводило до пригнічення лінійного росту і посилення галуження стебла. За дії інгібіторів росту зменшувалася площа листкової поверхні з одночасним потовщенням листків внаслідок розростання основної асиміляційної тканини – хлоренхіми. Обробка ретардантами призводила до посилення механічної міцності стебла внаслідок збільшення його діаметру за рахунок розростання кори та збільшення товщини склеренхімних волокон з одночасним потовщенням їх стінок, що створювало технологічні переваги при збиранні урожаю, особливо на сортах що сильно вилягають. Досліджено, що гальмування ростових процесів зумовлено змінами у співвідношенні терпенових гормонів. За дії РР-333 відбувалося зменшення вмісту вільних і зв’язаних форм гіберелінів та збільшення вмісту вільної і зв’язаної форм АБК. За дії РР-333 і ССС-460 відбувалося депонування надлишку вуглеводів (цукрів і крохмалю) у вегетативних органах рослин і наступне більш інтенсивне їх використання для формування стручків у рослин дослідних варіантів. Зміни у донорно-акцепторній системі рослини зумовлювали перерозподіл потоків асимілятів до господарсько важливих органів – стручків. За дії ретардантів зростала кількість гілочок першого порядку на рослині, кількість стручків на них та кількість насінин у стручку. Маса 1000 насінин при цьому достовірно не змінювалася. Такі зміни сприяли покращенню продуктивності рослин. Найбільш ефективним для підвищення насіннєвої продуктивності було застосування 0,025%-го РР-333. За дії 1%-го ССС-460 збільшувався вміст олії у насінні та покращувалися її якісні характеристики: зростало число омилення, ефірне число, йодне число та вміст гліцерину і зменшувалося кислотне число. Крім цього, при його застосуванні збільшувалася частка ненасичених ВЖК, відбувалося зменшення вмісту ерукової і ліноленової кислот і зростання олеїнової та лінолевої. В цілому, за дії ретардантів концентрації глюкозинолатів в насінні та ерукової кислоти в олії не виходили за рівні дозволених. Залишкові кількості препаратів не перевищували граничнодопустимих, що дозволило рекомендувати їх застосування у сільськогосподарському виробництві.

Статья посвящена изучению влияния различных по механизму действия ретарданты - паклобутразолу (PP-333), декстрелом и Хлормекватхлорид (ССС-460) - на морфогенез, производительность и качество масла рапса озимого (Brassica napus L.). Установлено, что за действия ретарданты происходили существенные изменения в морфогенезе, анатомическому строению и продуктивности растений. Блокировка активности апикальных меристем за действия антигиберелинових препаратов приводило к угнетению линейного роста и усиления ветвления стебля. За действия ингибиторов роста уменьшалась площадь листовой поверхности с одновременным утолщением листьев вследствие разрастания основной ассимиляционной ткани - хлоренхимы. Обработка ретардантами приводила к усилению механической прочности стебля вследствие увеличения его диаметра за счет разрастания коры и увеличение толщины склеренхимних волокон с одновременным утолщением их стенок, что создавало технологические преимущества при уборке урожая, особенно на сортах сильно полегающими. Доказано, что торможение ростовых процессов обусловлено изменениями в соотношении терпеновых гормонов. За действия РР-333 происходило уменьшение содержания свободных и связанных форм гиббереллинов и увеличение содержания свободной и связанной форм АБК. За действия РР-333 и ССС-460 происходило депонирования избытка углеводов (сахаров и крахмала) в вегетативных органах растений и последующее более интенсивное их использование для формирования стручков у растений опытных вариантов. Изменения в донорно-акцепторной системе растения обусловили перераспределение потоков ассимилятов к хозяйственно важных органов - стручков. За действия ретарданты росло число веточек первого порядка на растении, количество стручков на них и количество семян в стручке. Масса 1000 семян при этом достоверно не менялась. Такие изменения способствовали улучшению продуктивности растений. Наиболее эффективным для повышения семенной продуктивности было применение 0,025% -го РР-333. За действия 1% -го ССС-460 увеличивалось содержание масла в семенах и улучшались ее качественные характеристики: росло число омыления, эфирное число, йодное число и содержание глицерина и уменьшалось кислотное число. Кроме этого, при его применении увеличивалась доля ненасыщенных СЖК, происходило уменьшение содержания эруковой и линоленовой кислот и рост олеиновой и линолевой. В целом, за действия ретарданты концентрации глюкозинолатов в семенах и эруковой кислоты в масле не выходили за равные разрешенных. Остаточные количества препаратов не превышали предельно допустимых, что позволило рекомендовать их применение в сельскохозяйственном производстве.

The article is devoted to the study of the influence of different mechanisms of action of retardants - peclobutrazole (PP-333), dextrole and chlormequat chloride (CCC-460) - on morphogenesis, productivity and quality of winter oilseed rape (Brassica napus L.). It was established that under the action of retardants there were significant changes in morphogenesis, anatomical structure and plant productivity. The blocking of the activity of apical meristems by the action of antihydroceramic drugs led to the suppression of linear growth and the strengthening of branching of the stem. The activity of growth inhibitors decreased the area of ​​the leaf surface with the simultaneous thickening of the leaves due to the growth of the main assimilation tissue - chlorenchyma. Treatment with retardants led to an increase in the mechanical strength of the stem due to an increase in its diameter due to the growth of the cortex and an increase in the thickness of the sclerenchymal fibers with the simultaneous thickening of their walls, which created technological advantages in harvesting, especially in highly-tolerated varieties. It was investigated that inhibition of growth processes is due to changes in the ratio of terpenic hormones. The action of PP-333 reduced the content of free and bound forms of gibberellins and increased the content of free and bound forms of ABC. Under the action of PP-333 and CCC-460 there was deposited an excess of carbohydrates (sugars and starch) in the vegetative organs of plants and the subsequent more intensive use of them for the formation of pods in plants of experimental variants. Changes in the donor-acceptor system of the plant caused the redistribution of flows of assimilates to economically important organs - pods. By the action of retardants, the number of first-order branches per plant increased, the number of pods on them and the number of seeds per pod. The weight of 1000 seeds at the same time has not significantly changed. Such changes have contributed to the improvement of plant productivity. The most effective to increase seed productivity was the use of 0.025% PP-333. Under the action of 1% CCS-460, the seed oil content increased and its quality characteristics improved: the number of saponification, the airborne number, the iodine number and the content of glycerine increased, and the acid number decreased. In addition, when it was applied, the proportion of unsaturated HFA increased, there was a decrease in the content of erucic and linolenic acids and the growth of oleic and linoleic. In general, the effects of retardants on the concentration of glucosinolates in the seeds and erucic acid in the oil did not go beyond the levels allowed. The residual amounts of preparations did not exceed the maximum allowable, which allowed to recommend their application in agricultural production.