Онтологія дискурсу та його розвиток у діахронії

Abstract

У статті здійснено порівняльний аналіз дослідження понять «дискурс» та «дискурс- аналіз» представниками різних шкіл, зокрема схарактеризовано погляди прихильників французького, англо-американського, англо-австралійського та німецького напрямків дослідження дискурсу. Систематизовано теорії виникнення терміна «дискурс», з’ясовано його етимологію. Розглянуто найвідоміші концепції дискурсивного аналізу. Здійснено дослідження теорій та напрямків щодо розвитку дискурсу в діахронії. Окреслено вплив історичних та соціальних чинників на формування напрямків дослідження дискурсу.

В статье осуществлен сравнительный анализ исследования понятий «дискурс» и «дискурс-анализ» представителями разных направлений, в частности проанализированы взгляды сторонников французской, англо-американской, англо-австралийской и немецкой школы исследования дискурса. Систематизированы теории возникновения термина «дискурс» и проанализированы взгляды лингвистов относительно его этимологии. Рассмотрены самые популярные концепции дискурcивного анализа. Определены факторы, влияющие на формирование направлений изучения дискурса. Проведено описание исследований, теорий и направлений относительно развития дискурса в диахронии. Описано влияние исторических и социальных факторов на формирование направлений исследования дискурса.

The article deals with the current issues of modern linguistics. The theories of the terms «discourse» and «discourse analysis» have been systematized and the views of linguists on their etymology and semantics has been described. The interpretation of the term «discourse» and its first usage in linguistics were investigated. The most famous concepts of discourse analysis have been structured. The historical and social factors appear to have influenced the formation of the discourse research areas. This study reveals the fact that discourse analysis in the 1960s and 1970s (the sentence as a vehicle of implementing speech) differed from that (discourse analysis as a cognitive phenomenon) defined in 1980s. A descriptive study was done to approach the theories concerning the development of discourse in diachrony. The study included a comparative analysis of the concepts of discourse and discourse analysis of different schools, including analysis of the views of supporters of French, Anglo-American, British, Australian and German research areas of discourse. Representatives of the French school of discourse analysis viewed the person as a key component, supporters of the Anglo-American school focused on a form of implementation, namely, dialogue and text as the main components on discourse analysis, German school was engaged in the study of discourse in the literary direction, East-European representatives paid more attention to the typology and methodology of the discourse research. Despite the fact that the study of discourse by the representatives of different schools varied by the use of different criteria, nonetheless what they all had in common was the fact that discourse analysis remained an interaction between the subject and the text (orally or in writing), and defined the role of the socio-cultural, ethnic, personal and extra linguistic factors. It has been determined that the schools do not negate each other, but complement each other and expand the boundaries of the discourse research. The material presented in this article proves that the study of discourse is a multidimensional process, that is why its research remains one of the pressing issues in contemporary linguistic research.