Лексико-граматичні засоби створення імпресіоністичного ефекту в російських, англійських і німецьких художніх текстах кінця ХІХ − початку ХХ століття

Abstract

Дисертація присвячена зіставному дослідженню властивостей та особливостей функціонування кольоропису, світлопису, синестезії як ключових компонентів імпресіоністичного ефекту в пейзажних та портретних описах російських, англійських, австрійських та німецьких письменників кінця ХІХ – початку ХХ століття, творчість яких позначено імпресіоністичною тенденцією. У результаті порівняльного дослідження були виявлені та проаналізовані домінантні мовні засоби, за допомогою яких у різних мовах знайшло своє відображення імпресіоністичне світобачення залежно від екстралінгвістичних факторів (національної специфіки розвитку), а також лінгвістичних чинників (належність мови до певного структурного типу). Проаналізовані лексико-семантичні та граматичні механізми посилення виразності художнього слова дають підстави для введення терміна імпресіоністична лінгвістика на позначення формальних особливостей імпресіоністичних описів.

Диссертация посвящена сопоставительному исследованию свойств и особенностей цветописи, светописи и синестезии как ключевых элементов создания импрессионистического эффекта в пейзажных и портретных описаниях русских, английских, австрийских и немецких писателей конца ХІХ – начала ХХ века, в творчестве которых проявилась импрессионистическая тенденция. Импрессионистический эффект понимается как стилистическое «впечатление» подобное живописному эффекту картин импрессионистов, которое возникает у читателя в результате появления в тексте особых стилистически окрашенных элементов и, в отличие от импрессионизма как феномена искусства, соотносится со стилевой направленностью, позволяющей говорить о корреляции художественных литературных текстов с живописными произведениями. Проанализированы принципиальные категории импрессионизма – зрительность, впечатление, настроение, пленэр, проявившиеся в литературных текстах, для которых характерно отсутствие традиционного целостного сюжета, фрагментарность, живописность. Выделены ключевые компоненты визуальных описаний – цветопись, светопись, синестезия и проанализированы особенности их использования для создания импрессионистического эффекта. Проанализированные лексико-семантические и грамматические механизмы усиления выразительности художественного слова дают основания для введения термина импрессионистическая лингвистика для обозначения формальных особенностей импрессионистических описаний.

The thesis focuses on the comparative study of the linguistic means of creating impressionistic effect in the works of Russian, British, German and Austrian authors of the late ХІХ – early ХХ century who are renowned for the use of impressionistic technique in their writings. Impressionism as an aesthetic movement and a type of artistic thinking manifests itself in the language in the use of a special pattern of words and structures of color and light semantics, synesthesia, which are employed in a stylistic context specifically designed for a purpose of creating the impression of immediate subjective sensuous (predominantly visual) experience and achieving vividness as of the impressionistic painting. The thesis identifies and analyzes both extra-linguistic (national identity), and linguistic factors (language belonging to a particular structural type) of impressionistic effect in the Russian, English and German texts and adopts the term impressionistic linguistics to refer to the formal features of impressionistic descriptions which are used to evoke subjective and sensory impressions.