Поетика нонсенсу в американських віршованих текстах модернізму і постмодернізму: стилістичний та лінгвокогнітивний аспекти

Abstract

Дисертацію присвячено виявленню особливостей формування та функціонування словесних образів поетики нонсенсу в сучасній американській поезії. Поетику нонсенсу визначено як єдність форми і змісту віршованих текстів, створювану специфічними стилістичними засобами та лінгвокогнітивними способами. Встановлено підґрунтя появи поетики нонсенсу – особливий тип індивідуально-творчої художньої свідомості, котра виявляється в різних комбінаціях аналогового, асоціативного, параболічного видів поетичного мислення із парадоксальним, що впливає на механізми формування образності поетичного тексту. Основним виявом абсурдистської картини світу і поетики нонсенсу взагалі визначено катахрезу, яка передбачає зіставлення несумісних, але не контрастних понять, котрі належать до різних онтологічно несумісних доменів однієї або декількох концептосфер.

Диссертация посвящена выявлению особенностей формирования и функционирования словесных образов поэтики нонсенса в американской поэзии модернизма и постмодернизма. Поэтика нонсенса рассматривается как система лингвостилистических средств и приемов, а также лингвокогнитивных механизмов создания новых и утаивания известных смыслов художественного текста. Установлено, что основой поэтики нонсенса является особый тип индивидуально-творческого художественного сознания, который актуализируется в словесных образах, создаваемых путем комбинирования аналогового, ассоциативного, параболического видов поэтического мышления с парадоксальным, что в свою очередь влияет на механизмы формирования особой образности поэтического текста. В качестве основного проявления поэтики нонсенса считается катахреза, формирование которой предполагает сопоставление несовместимых, но не контрастных понятий, принадлежащих к различным онтологически несовместимым доменам одной или нескольких концептосфер.

This thesis focuses on revealing stylistic devices and cognitive mechanisms which ensure the formation of specific verbal images and determine poetics of nonsense in modern and postmodern American poetry. Poetics of nonsense is defined as the unity of means and techniques as well as linguistic and cognitive mechanisms of creating novel and hiding conventional senses of a literary text, implied in image creative means in pre-conceptual, conceptual and verbal planes. The stylistic devices and cognitive mechanisms which ensure the formation of verbal images have been singled out. Thus catachresis is viewed as the central stylistic device of poetics of nonsense. Poetics of nonsense is actualized in modern poetic texts by means of synaesthetic mapping (direct and indirect) and contrastive mapping in its attributive, relational, situational, substitutional and narrative varieties. The signs of absurdist picture of the world in modern American poetry are defined as black humor, language play and personification.