Звуковая ткань поэзии сюрреалистов: фоносемантический аспект.

Abstract

Стаття присвячена проблемам створення образу в сюрреалістичній поезії. В роботі окреслені ключові положення естетики сюрреалізму, принципи автоматичного письма, а також проаналізовано нову роль, що набуває автор сюрреалістичних віршів. На матеріалі поетичних текстів британського поета Девіда Гаскойна розглянуті лексичні та фоносемантичні способи створення сюрреалістичного образу, зроблена спроба виявити, яку роль відіграє змістовність звуків мови в поетичному творі.

Статья посвящена проблемам создания образа в сюрреалистической поэзии. В работе очерчены ключевые положения эстетики сюрреализма, принципы автоматического письма, а также проанализирована новая роль автора в стихотворении. На материале поэтических текстов британского поэта Дэвида Гаскойна рассмотрены лексические и фоносемантические способы создания сюрреалистического образа, сделана попытка выявить, какую роль играет содержательность звуков речи в поэтическом произведении.

The article is devoted to the problems of an image in surrealist poetry. The paper outlines the key points of surrealist aesthetics, the principles of automatic writing, and also analyzes the new role of a poet in a surrealist verse. The author examines the lexical and phonosemantic ways of creating a surrealist image in the texts of the British poet David Gascoigne, an attempt is made to reveal sounds semantics in a poetic work.