Show simple item record

dc.contributor.authorСтадник, О.
dc.contributor.authorСтадник, Е.
dc.contributor.authorStadnyk, O.
dc.contributor.authorКузьмінець, Н.
dc.contributor.authorКузьминец, Н.
dc.contributor.authorKuzminets, N.
dc.date.accessioned2020-09-28T19:10:58Z
dc.date.available2020-09-28T19:10:58Z
dc.date.issued2020
dc.identifier.citationСтадник О. Релігійне життя подільського села у вимірах радянської повсякденності 20-х рр. ХХ ст. / Олена Стадник, Наталія Кузьмінець // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія : збірник наукових праць / ред. проф. О. А. Мельничук. – Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2020. – Вип. 31 – С. 79-87. – DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2019-31-79-87uk_UA
dc.identifier.otherУДК 94:2 (477.44 – 22) «192»
dc.identifier.otherDOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2019-31-79-87
dc.identifier.urihttp://93.183.203.244:80/xmlui/handle/123456789/5360
dc.descriptionІсторія України. Історія Поділля. Релігія. Подільське селоuk_UA
dc.description.abstractМетою статті є аналіз ролі релігії у повсякденному житті подільського села в 20-ті рр. ХХ ст., розкриття і узагальнення змісту і спрямованості головних чинників формування релігійного світогляду селянства у період становлення більшовицької влади, показ об’єднавчої ролі релігії для різних верств сільського населення, характеристика процесу соціальної адаптації селянства в умовах радянської дійсності,розкриття ставлення селянства до антирелігійної політики більшовицької влади. Методологія дослідження ґрунтується на проблемному та мікроісторичному підходах та на принципах науковості, об’єктивізму, історизму і позаконфесійності. Їх комплексне застосування дало можливість зосередитися на проблемі ставлення подільського села до релігії, її ролі у повсякденному житті селянського середовища. Завдяки методам аналізу і синтезу вдалося здійснити відбір фактів, сформулювати узагальнення та висновки; для зіставлення одержаної з різних джерел інформації використовувався описовий, проблемно-хронологічний і критичний методи. Наукова новизна роботи грунтується на проведенні детального аналізу впливу релігії на повсякденне життя українського села на прикладі одного з її регіонів – Поділля. У статті досліджено витоки його релігійності, підтверджено тезу про те, що православна церква завжди займала особливе місце в житті всіх верств українського села. Подальшого розвитку набули питання відносин подільського селянства з більшовицькою владою, удосконалено зміст понять і термінів, пов’язаних із релігійним життям українського села у 20-х рр. ХХ ст. Висновки. У 20-х рр. ХХ ст. релігія займала у повсякденному житті українського села особливе місце і була вагомим засобом впливу на суспільну свідомість. Тому боротьба з релігією мала важливе значення для запровадження способу життя, нав’язаного більшовицько-радянською системою. Владою робилося все, щоб витіснити церковні структури із селянського життя. Антицерковна політика, яка мала на Поділлі свою специфіку, була спрямована на послаблення позицій православної церкви, витіснення її з суспільного та повсякденного життя. У межах антирелігійних заходів більшовицьке керівництво чинило політичні, моральні та фізичні утиски – обмеження прав віруючих, цькування служителів культу, залякування та насилля. Однак ні антирелігійна пропаганда, ні масові кампанії антирелігійного спрямування, ні силові методи не забезпечили досягнення результату – позбавлення села віри та відмови від релігійних переконань. Селянство чинило відкритий спротив насадженню атеїзму, а релігія продовжувала залишатись визначальним чинником повсякденного життя на селі.uk_UA
dc.description.abstractЦелью статьи является анализ роли религии в повседневной жизни подольского села в 20-е гг. ХХ в., раскрытие и обобщение содержания и направленности главных факторов формирования религиозного мировоззрения крестьянства в период становления большевистской власти, изображение объединительной роли религии для разных слоёв крестьянского населения, характеристика процесса социальной адаптации крестьянства в условиях советской действительности, отношения крестьянства к антирелигиозной политике большевистской власти. Методология исследования основывается на проблемном и микроисторическом подходах и на принципах научности, объективности, историзма и внеконфессиональности. Их комплексное применение дало возможность показать отношение подольского села к религии, её роль в повседневной жизни сельской среды. Благодаря методам анализа и синтеза удалось осуществить отбор фактов, сформулировать обобщения и выводы; для сопоставления полученных и разных источников информации использовались описательный, проблемно-хронологический и критический методы. Научная новизна работы базируется на проведении детального анализа влияния религии на повседневную жизнь украинского села на примере одного их его регионов – Подолья. В статье исследованы истоки его религиозности, подтверждён тезис о том, что православная церковь всегда занимала особое место в жизни всех слоёв украинского села. Дальнейшее развитие получили вопросы отношений подольского крестьянства и большевистской власти; усовершенствовано содержание понятий и терминов, связанных с религиозной жизнью села в 20-е гг. ХХ в. Выводы. В 20-е гг. ХХ в. религия занимала в повседневной жизни украинского села особое место и была веским средством влияния на общественное сознание. Поэтому борьба с религией имела важное значение для введения способа жизни, навязываемого советско-большевистской системой. Антицерковная политика, имеющая на Подолье свою специфику, была направлена на ослабление позиций православной церкви, вытеснения её из общественной и повседневной жизни. В рамках антирелигиозных мероприятий большевистское руководство оказывало политическое, моральное и физическое притеснение – ограничение прав верующих, травля служителей культа, запугивание и насилие. Однако ни антирелигиозная пропаганда, ни массовые кампании антирелигиозной направленности, ни силовые методы не обеспечили достижение результата – лишения села веры и отказа от религиозных убеждений. Крестьянство оказывало открытое сопротивление насаждению атеизма, а религия продолжала оставаться определяющим фактором повседневной жизни на селе.ru
dc.description.abstractThe purpose o the article is to analyze the role of religion in the daily life of the Podolsk village in the 20's of the twentieth century. , characterization of the process of social adaptation of the peasantry in the conditions of Soviet reality, revealing the peasantry's attitude to the anti-religious policy of the Bolshevik authorities. The methodology of the research is based on problematic and microhistorical approaches and on the principles of scientific, objectivism, historicism and non-confessionality. Their complex application made it possible to focus on the problem of Podilsky village's attitude to religion, its role in everyday life of peasant environment. Thanks to the methods of analysis and synthesis it was possible to carry out the selection of facts, formulate generalizations and conclusions; descriptive, problem-chronological and critical methods were used to compare the information received from different sources. The scientific novelty of the work is based on a detailed analysis of the impact of religion on the everyday life of the Ukrainian village on the example of one of its regions - Podillya. The article investigates the origins of his religiosity, confirms the thesis that the Orthodox Church has always occupied a special place in the life of all sections of the Ukrainian village. Issues of relations between the Podil peasantry and the Bolshevik authorities were further developed, and the content of concepts and terms related to the religious life of the Ukrainian village in the 1920s was improved. Conclusions. In the 1920's. religion occupied a special place in the everyday life of the Ukrainian village and was a significant means of influencing the public consciousness. Therefore, the fight against religion was important for the introduction of a lifestyle that was tied to the Bolshevik-Soviet system. The authorities did their best to displace church structures from peasant life. The anti-Church policy, which had its specificity in the Podillya, was aimed at weakening the position of the Orthodox Church, displacing it from public and daily life. As part of anti-religious activities, the Bolshevik leadership exerted political, moral and physical oppression - restrictions on the rights of believers, harassment of worshipers, intimidation and violence. However, neither anti-religious propaganda, nor mass anti-religious campaigns, nor forceful methods have ensured the achievement of depriving the village of faith and abandoning religious beliefs. The peasantry was openly opposed to the atheism, and religion continued to be a determining factor in everyday life in the countryside.en
dc.publisherВінниця : «ТВОРИ»uk_UA
dc.subjectдуховністьuk_UA
dc.subjectПоділляuk_UA
dc.subjectрелігіяuk_UA
dc.subjectсвітоглядuk_UA
dc.subjectселянствоuk_UA
dc.subjectцеркваuk_UA
dc.subjectдуховностьuk_UA
dc.subjectкрестьянствоuk_UA
dc.subjectмировоззрениеuk_UA
dc.subjectПодольеuk_UA
dc.subjectрелигияuk_UA
dc.subjectцерковьuk_UA
dc.subjectchurchuk_UA
dc.subjectpeasantryuk_UA
dc.subjectPodillyauk_UA
dc.subjectreligionuk_UA
dc.subjectspiritualityuk_UA
dc.subjectworldviewuk_UA
dc.titleРелігійне життя подільського села у вимірах радянської повсякденності 20-х рр. ХХ ст.uk_UA
dc.title.alternativeРелигиозная жизнь подольского села в измерениях советской повседневности 20 -х гг. ХХ в.uk_UA
dc.title.alternativeReligious life of the Podillya village in measurement of Soviet everyday life in the 20-s of the twentieth centuryuk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Files in this item

Thumbnail

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record