Діяльність колегії особливих народних слідчих при Подільському губернському революційному трибуналі

Abstract

Мета статті полягає у визначенні законодавчих та організаційно-правових засад функціонування колегії особливих народних слідчих при Подільському губернському революційному трибуналі. Окрім того, автор ставив за мету дослідити особливості формування кадрового складу слідчої колегії при Подільському губернському революційному трибуналі, прослідкувати процесуально-правові аспекти організації досудового розслідування та рух у ній справ. Методологія дослідження характеризується використанням загальнонаукових методів, таких як аналіз, синтез, індукція та дедукція. Також у дослідженні були використані і спеціально-історичні методи: історико-хронологічний історико-порівняльний та історико-генетичний. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше на архівних матеріалах було висвітлено особливості формування колегії особливих народних слідчих при Подільському губернському революційному трибуналі. Зокрема, охарактеризовано віковий, освітній та професійно-кваліфікаційний рівень особливих народних слідчих. Також проаналізовано особливості організації досудового розслідування та рух справ у слідчій колегії як в губернському центрі, так і на території повітів. До того ж досліджено особливості введення прокурорського нагляду в Подільській губернії та його вплив на дотримання законності у роботі колегії особливих народних слідчих. Висновки. З початку утворення та упродовж свого функціонування колегія особливих народних слідчих при Подільському губернському революційному трибуналі постійно відчувала незабезпеченість працівниками. Це частково було зумовлено особливостями кадрової політики партійно-державного апарату, яка передбачала відмову від послуг представників органів дорадянської юстиції та ставила головним критерієм при призначенні працівників політичну лояльність. Частково це пояснювалось і діями губкому, повіткомів та інших місцевих органів, які постійно переводили працівників із слідчої колегії для інших заходів без заміщення новими. До того ж особливі народні слідчі не могли ефективно виконувати свою роботу через недостатню кваліфікацію та роботу за сумісництвом у інших установах. Усе це зумовлювало затримки у проведенні досудового розслідування, неодноразові порушення процесуально-правових норм та порушення в справі організації обліку та руху кримінальних проваджень.

The purpose of the article is to determine the legislative and organizational-legal foundations for the functioning of the college of special public investigators at the provincial revolutionary tribunal. In addition, the author set out to investigate the features of the formation of the staff of the investigative collegiums at the provincial revolutionary tribunal in Podillia, to trace the procedural and legal aspects of the organization of the pre-trial investigation and the progress of the collegiums of cases. The methodology of the research is characterized by the use of general scientific methods such as analysis, synthesis, induction and deduction. Also, special historical methods were used in the study: historical-chronological historical-comparative and historical-genetic. Scientific novelty of the work lies in the fact that for the first time on archival materials the features of the formation of a college of special people's investigators at the provincial revolutionary tribunal were examined. In particular, the age, educational and vocational qualification level of special public investigators is characterized. Also analyzed are the features of the organization of pre-trial investigation and the progress of cases in the investigative board both in the provincial center and in the counties. In addition, the features of the introduction of prosecutorial supervision in Podillia province and its impact on the rule of law in the work of the college of special people's investigators were investigated. Conclusions. From the beginning of its formation and throughout its functioning, the college of special people's investigators at the Provincial Revolutionary Tribunal constantly had been feeling the lack of workers. This was partially due to the peculiarities of the personnel policy of the party-state apparatus, which provided for the rejection of representatives of pre-Soviet justice bodies and set political loyalty as the main criterion for appointing workers. This was partly due to the actions of the Communist Party provincial committee, other local committees and other local authorities, which constantly transferred workers from the investigative collegiums for other purposes without being replaced by new ones. In addition, special people's investigators could not effectively carry out their work due to insufficient qualifications and part-time work in other institutions. All this led to a delay in the pre-trial investigation, repeated violations of the procedural law and violations in the organization of accounting and the movement of criminal proceedings.

Цель статьи заключается в определении законодательных и организационно-правовых основ функционирования коллегии особых народных следователей при Подольском губернском революционном трибунале. Кроме того, автор ставил целью исследовать особенности формирования кадрового состава следственной коллегии при Подольском губернском революционном трибунале, проследить процессуально-правовые аспекты организации досудебного расследования и движение в коллегии дел. Методология исследования характеризуется использованием общенаучных методов таких как анализ, синтез, индукция и дедукция. Также в исследовании были использованы и специально-исторические методы: историко-хронологический историко-сравнительный и историко-генетический. Научная новизна работы заключается в том, что впервые, на архивных материалах, были рассмотрены особенности формирования коллегии особых народных следователей при Подольском губернском революционном трибунале. В частности, охарактеризованы возрастной, образовательный и профессионально-квалификационный уровни особых народных следователей. Также проанализированы особенности организации досудебного расследования и движение дел в следственной коллегии как в губернском центре, так и на территории уездов. Кроме того, исследованы особенности введения прокурорского надзора в Подольской губернии и его влияние на соблюдение законности в работе коллегии особых народных следователей. Выводы. С начала образования и на протяжении своего функционирования коллегия особых народных следователей при Подольском губернском революционном трибунале постоянно чувствовала необеспеченность работниками. Это частично было обусловлено особенностями кадровой политики партийно-государственного аппарата, которая предусматривала отказ от услуг представителей органов досоветской юстиции и ставила главным критерием при назначении работников политическую лояльность. Отчасти, это объяснялось и действиями губкома, уездных комитетов и других местных органов, которые постоянно переводили работников из следственной коллегии для других целей, без замещения новыми. Кроме того, особые народные следователи не могли эффективно выполнять свою работу из-за недостаточной квалификации и работы по совместительству в других учреждениях. Все это приводило к задержке в проведении досудебного расследования, неоднократные нарушения процессуально-правовых норм и нарушения в деле организации учета и движения уголовных производств.