Концепція народного героя-звитяжця в романі Михайла Стельмаха «Правда і кривда»

Abstract

Серед найвідоміших романів Михайла Стельмаха (як типового радянського романіста, літописця тяжких буднів народних у лещатах імперії зла) вирізняється, звісно, трилогія про людську долю (себто про долю народну) – «Велика рідня», «Кров людська – не водиця», «Хліб і сіль». Народна мораль, Поділля, етнічна культура українців, яку не змогла знищити влада СРСР, опиняється в центрі полотен, що було несподівано для тоталітарної критики, бо не позірно й не відчутно.

Among the most famous novels of Mikhail Stelmakh (as a typical Soviet novelist, chronicler of hard everyday life in the grip of the evil empire) is, of course, the trilogy of human destiny (that is, the fate of the people) - "Great family", "Human blood - not water", "Bread" and salt ". People's morality, Podillya, the ethnic culture of Ukrainians, which could not be destroyed by the Soviet authorities, is at the center of the paintings, which was unexpected for totalitarian criticism, because it is not visible or tangible.