Повсякденне життя подільських селян у період нацистської окупації (за матеріалами села Мельниківець, що на Вінниччині)

Abstract

Метою статті є висвітлення повсякденного життя подільського селянства в період нацистської окупації на матеріалах села Мельниківець, що на Вінниччині. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових, спеціально-історичних та міждисциплінарних методів мікроісторичного дослідження з урахуванням принципів системності, історизму, людиноцентризму, науковості та верифікації. Наукова новизна полягає у спробі авторів, з позицій конкретного мікроісторичного дослідження, охарактеризувати життя та побут подільського селянства в період нацистської окупації. До аналізу залучено широке коло неопублікованих джерел, переважна більшість з яких уперше вводиться до наукового обігу. Висновки. З перших днів нацистської окупації, за вказівкою властей, селяни активно долучились до формування органів місцевої влади, делегуючи до їх складу найбільш авторитетних односельців. Архівні документи та спогади очевидців засвідчують, що переважна більшість обраних осіб не вислуговувались перед окупантами, хоча й змушені були виконувати покладені на них функції. Задля збереження життя односельців, багато з них у своїй роботі намагались передусім запобігати провокаціям та уникати конфліктів з окупаційною владою, а також надавати допомогу у разі продовольчих труднощів. У початковий період репресії окупаційної влади спрямовувались виключно проти комуністично-комсомольського активу села. Більшість мешканців, зокрема колишніх військовополонених, мали змогу займатись сільським господарством, сплачуючи встановлені податки. Однак із поразками на фронтах та активізацією антинацистського опору політика окупаційних властей зазнала змін: посилено репресії проти українського національного руху; заборонено діяльність освітніх установ; активізовано використання примусової праці населення тощо. У цей час серед місцевого населення остаточно розвіялись надії щодо лояльності окупаційного режиму. Після звільнення окупованої нацистами території, репресії проти селянства розпочали вже радянські правоохоронні органи, звинувачуючи їх у співпраці з нацистами. До відповідальності були притягнуті усі, хто обіймав будь-які посади в період окупації, незважаючи на характер та результати їх діяльності.

Целью статьи является освещение повседневной жизни подольского крестьянства в период нацистской оккупации на материалах села Мельниковец Винницкой области. Методология исследования основывается на сочетании общенаучных, специально исторических и междисциплинарных методов микроисторического исследования с учетом принципов системности, историзма, человекоцентризма, научности и верификации. Научная новизна состоит в попытке авторов с позиций конкретного микроисторического исследования охарактеризовать жизнь и быт подольского крестьянства в период нацистской оккупации. К анализу привлечен широкий круг неопубликованных источников, основная часть из которых впервые вводится в научный оборот. Выводы. С первых дней нацистской оккупации, по указанию властей, крестьяне активно приобщились к формированию органов местной власти, делегируя в их состав наиболее авторитетных односельчан. Архивные документы и воспоминания очевидцев свидетельствуют, что подавляющее большинство избранных лиц не выслуживались перед оккупантами, хотя вынуждены были выполнять возложенные на них функции. Чтобы сохранить жизнь односельчан, многие из них в своей работе пытались, прежде всего, предотвращать провокации и избегать конфликтов с оккупационными властями, а также оказывать помощь в случае продовольственных трудностей. В начальный период репрессии оккупационных властей направлялись исключительно против коммунистически-комсомольского актива села. Подавляющее большинство жителей, в том числе и бывших военнопленных, имели возможность заниматься сельским хозяйством, уплачивая установленные налоги. Однако, с поражениями на фронтах и активизацией антинацистского сопротивления, политика оккупационных властей претерпела изменения: были усилены репрессии против украинского национального движения; запрещена деятельность образовательных учреждений; активизировано использование принудительного труда населения и т.д. В это время среди местного населения окончательно развеялись надежды на лояльность оккупационного режима. После освобождения оккупированной нацистами территории, репрессии против крестьянства начали уже советские правоохранительные органы, обвиняя их в сотрудничестве с нацистами. К ответственности были привлечены все, кто занимал какие-либо должности в период оккупации, несмотря на характер и результаты их деятельности.

The aim of the article is to cover the Podillia peasants daily life during the Nazi occupation on the basis of Melnykivtsi village,Vinnytsia region. The research methodology is based on a combination of general scientific, special-historical and interdisciplinary methods of microhistorical research, taking into account the principles of systematicity, historicism, human-centeredness, scientificity and verification. The scientific novelty lies in the authors' attempt, from the standpoint of a specific microhistorical study, to characterize the life and way of life of the Podillia peasantry during the Nazi occupation. A wide range of unpublished sources are involved in the analysis, the vast majority of which are being introduced into scientific circulation for the first time. Conclusions. From the first days of the Nazi-occupation, on the instructions of the authorities, the peasants actively participated in the formation of local authorities, delegating to their composition the most authoritative fellow villagers. Archival documents and eyewitness accounts show that the vast majority of the elected officials did not serve the occupiers, although they were forced to perform their duties. In order to save the lives of their fellow villagers, many of them tried to prevent provocations and avoid conflicts with the occupying authorities, as well as to provide assistance in case of food shortages. In the initial period, the repression of the occupying power was directed exclusively against the communist-Komsomol activists of the village. The vast majority of residents, including former prisoners of war, were able to engage in agriculture by paying taxes. However, with the defeats on the fronts and the intensification of the anti-Nazi resistance, the policy of the occupying authorities changed: repression against the Ukrainian national movement intensified; the activity of educational institutions is prohibited; the use of forced labor has been intensified, etc. At this time, hopes for the loyalty of the occupation regime were finally dashed among the local population. After the liberation of the Nazi-occupied territory, Soviet law enforcement agencies began repressing the peasantry, accusing them of collaborating with the Nazis. All those who held any position during the occupation were prosecuted, regardless of the nature and results of their activities.