Компоненти, критерії та рівні особистісно-професійної зрілості майбутнього вчителя

Abstract

Особистісно-професійна зрілість розглядається як цілісна багатовимірна характеристика особистості майбутнього вчителя, що забезпечує самоорганізацію життєвого і професійного шляху, досягнення внутрішньої гармонії і налагодження конструктивних стосунків з іншими людьми. На основі аналізу психолого-педагогічних джерел визначено чотири структурні компоненти та відповідні критерії особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів, які конкретизовані у комплексі відповідних показників: ціннісно-мотиваційний критерій характеризується структурою ціннісних орієнтацій, в якій гармонійно поєднуються інтраіндивідний та інтеріндивідний вектори спрямованості; особистісно-диспозиційний критерій відображає розвиток професійно важливих якостей особистості; когнітивний критерій характеризується сформованістю діалектичного професійного мислення; функціональний критерій стосується таких проявів особистісної зрілості, як самостійність, самодетермінація, самоорганізація, відповідальність, активність, особистісно-професійне самовдосконалення. Комплексне врахування вказаних критеріїв і показників дало змогу визначити й описати три рівні особистісно-професійної зрілості майбутнього вчителя: досуб’єктний, перехідний і суб’єктний. Досуб’єктний рівень співвідноситься зі статусом дифузної або передвизначеної ідентичності, коли студенти не володіють сталою системою професійних цінностей і переконань або ж пасивно сприймають пропоновані їм професійні норми і цінності без їх критичного осмислення та самовизначення стосовно них. Перехідний рівень відповідає статусу мораторію, коли студенти ще не виробили власної професійної позиції, але прагнуть її сформувати, активно шукають своє педагогічно кредо, намагаються самовизначитися стосовно професійних цінностей, концепцій і підходів. Суб’єктний рівень особистісно-професійної зрілості співвідноситься зі статусом досягнутої ідентичності, коли у студентів після періоду активних пошуків, сумнівів і критичних оцінок формується відносно стабільна професійна позиція. Такі студенти самовизначилися у просторі професійних цінностей, сформували чіткі уявлення про себе як суб’єкта педагогічної діяльності, визначили систему власних пріоритетів.

Личностно-профессиональная зрелость рассматривается как целостная многомерная характеристика личности будущего учителя, обеспечивающая самоорганизацию жизненного и профессионального пути, достижение внутренней гармонии и налаживание конструктивных отношений с другими людьми. На основе анализа психолого-педагогических источников определены четыре структурные компоненты и соответствующие критерии личностно-профессиональной зрелости будущих учителей, которые конкретизированы в комплексе соответствующих показателей: ценностно-мотивационный критерий характеризуется структурой ценностных ориентаций, в которой гармонично сочетаются интраиндивидный и интериндивідный векторы направленности; личностно-диспозиционный критерий отражает развитие профессионально важных качеств личности; когнитивный критерий характеризуется сформированностью диалектического профессионального мышления; функциональный критерий касается таких проявлений личностной зрелости, как самостоятельность, самодетерминация, самоорганизация, ответственность, активность, личностно-профессиональное самосовершенствование. Комплексный учет указанных критериев и показателей позволил определить и описать три уровня личностно-профессиональной зрелости будущего учителя: досубъектный, переходный и субъектный. Досубъектный уровень соотносится со статусом диффузной или предопределенной идентичности, когда студенты не обладают устойчивой системой профессиональных ценностей и убеждений или же пассивно воспринимают предлагаемые им профессиональные нормы и ценности без их критического осмысления и самоопределения относительно них. Переходный уровень соответствует статусу моратория, когда студенты еще не выработали собственной профессиональной позиции, но стремятся ее сформировать, активно ищут свое педагогически кредо, пытаются самоопределиться относительно профессиональных ценностей, концепций и подходов. Субъектный уровень личностно-профессиональной зрелости соотносится со статусом достигнутой идентичности, когда у студентов после периода активных поисков, сомнений и критических оценок формируется относительно стабильная профессиональная позиция. Такие студенты самоопределились в пространстве профессиональных ценностей, сформировали четкие представления о себе как субъекте педагогической деятельности, определили систему собственных приоритетов.

Personal and professional maturity is considered as an integral multidimensional characteristic of the personality of the future teacher, providing self-organization of the life and professional path, achieving inner harmony and establishing constructive relationships with other people. Based on the analysis of psychological and pedagogical sources, four structural components and corresponding criteria of personal and professional maturity of future teachers are identified: the value-motivational criterion is characterized by the structure of value orientations, in which intraindividual and interindividual orientation vectors are harmoniously combined; the personal-dispositional criterion reflects the development of professionally important personality qualities; the cognitive criterion is characterized by the formation of dialectical professional thinking; the functional criterion is manifested in such indicators of personal maturity as independence, self-determination, self-organization, responsibility, activity, personal and professional self-improvement. A comprehensive account of these criteria and indicators made it possible to determine three levels of personal and professional maturity of the future teacher: pre-subject, transitional and subject. The pre-subjective level correlates with the status of diffuse or predetermined identity, when students do not have a stable system of professional values and beliefs or passively accept the professional norms and values offered to them without their critical reflection and self-determination regarding them. The transitional level corresponds to the status of the moratorium, when students have not yet developed their own professional position, but strive to form it, actively seek their pedagogical credo, try to self-define themselves regarding professional values, concepts and approaches. The subjective level of personal and professional maturity correlates with the status of the achieved identity, when students form a relatively stable professional position after a period of active searches, doubts and critical assessments. Such students have self-determined themselves in the space of professional values, have formed clear ideas about themselves as a subject of pedagogical activity, have defined a system of their own priorities.