Psychological readiness of student youth for ecological and consumer behavior

Abstract

The article analyzes the peculiarities of the formation and development of psychological readiness of student youth for environmental and consumer behavior. The psychological analysis of the content and essence of the phenomenon of "psychological readiness" is carried out. It is stated that the level of development of psychological readiness of student youth for ecological and consumer behavior will largely depend on the ecological future of mankind and their own ecologically appropriate behavior in response to current or future environmental threats. It is proved that shortcomings and mistakes in the attitude to the natural environment, misconceptions about the inexhaustibility of natural resources, shifting responsibility for the consequences of environmentally inappropriate behavior to others, usually related to personal qualities and psychological unpreparedness of students for environmental and consumer behavior. It is established that the formation of psychological readiness of student youth for ecological and consumer behavior involves the formation of such necessary ecological attitudes, personality traits that provide the individual with the opportunity to prefer eco-friendly behavior and consciously manifest it. At the same time, it is not necessary to reduce the formation of readiness for the development of certain personal qualities in student youth, to their simple sum. Readiness is expressed in a high level of development of independence in the process of choosing and demonstrating environmental coping strategies as ways to overcome environmental threats. It is determined that the psychological readiness of student youth for environmental and consumer behavior is manifested in the presence of: the necessary environmental knowledge, skills and abilities, environmental intelligence and thinking; environmentally sound qualities (environmental discipline, organization and responsibility) that help to activate pro-environmental behavior; sustainable positive attitude to the necessity and importance of the manifestation of eco-appropriate behavior and the desire to constantly develop their environmental knowledge and skills; internal need to demonstrate pro-environmental behavior. It is stated that the ecological position of student youth influences ecological and consumer behavior through ecological control, which is expressed in ecological self-efficacy and ecological internality. The ecological position, given the dominance of the well-being of other individuals, influences the ecological and consumer behavior of student youth by increasing self-efficacy in the environmental sphere. The position of dominating the well-being of others activates pro-environmental norms, which encourages the assessment of eco-destructive actions as unacceptable. Ecological position influences ecological and consumer behavior indirectly through subjective connection with nature.

В статье анализируются особенности формирования и развития психологической готовности студенческой молодежи к экологическому и потребительскому поведению. Проведен психологический анализ содержания и сущности феномена «психологическая готовность». Установлено, что уровень развития психологической готовности студенческой молодежи к эколого-потребительскому поведению во многом будет зависеть от экологического будущего человечества и собственного экологически целесообразного поведения в ответ на текущие или будущие экологические угрозы. Доказано, что недостатки и ошибки в отношении к природной среде, заблуждения о неисчерпаемости природных ресурсов, перекладывание ответственности за последствия экологически неадекватного поведения на других, как правило, связаны с личностными качествами и психологической неподготовленностью студентов к экологическому и потребительскому поведению. Установлено, что формирование психологической готовности студенческой молодежи к эколого-потребительскому поведению предполагает формирование таких необходимых экологических установок, качеств личности, которые обеспечивают возможность предпочитать эколого-ориентированное поведение и осознанно его проявлять. При этом не следует сводить формирование готовности к развитию у студенческой молодежи тех или иных личностных качеств к простой их сумме. Готовность выражается в высоком уровне развития самостоятельности в процессе выбора и демонстрации экологических поведенческих стратегий как способов преодоления экологических угроз. Определено, что психологическая готовность студенческой молодежи к экологическому и потребительскому поведению проявляется при наличии: необходимых экологических знаний, навыков и умений, экологического интеллекта и мышления; экологически значимых качеств (экологическая дисциплина, организованность и ответственность), способствующих активизации проэкологического поведения; устойчивого положительного отношения к необходимости и важности проявления экологического поведения и стремления постоянно развивать свои экологические знания и навыки; внутренней потребности демонстрировать проэкологическое поведение. Констатируется, что экологическая позиция студенческой молодежи влияет на эколого-потребительское поведение через экологический контроль, который выражается в экологической самоэффективности. Экологическая позиция, учитывая превосходство благополучия других личностей, влияет на эколого-потребительское поведение студенческой молодежи за счет повышения самоэффективности в экологической сфере. Позиция доминирования благополучия других активизирует проэкологические нормы, что побуждает оценивать экодеструктивные действия как неприемлемые. Экологическая позиция влияет на экологическое и потребительское поведение опосредованно, через субъективную связь с природой.

У статті проаналізовано особливості формування та розвитку психологічної готовності студентської молоді до екологічної та споживчої поведінки. Проведено психологічний аналіз змісту та сутності феномену «психологічна готовність». Встановлено, що від рівня розвитку психологічної готовності студентської молоді до екологічної та споживчої поведінки значною мірою залежатиме екологічне майбутнє людства та власна екологічно доцільна поведінка у відповідь на поточні чи майбутні екологічні загрози. Доведено, що недоліки та помилки у ставленні до навколишнього природного середовища, хибні уявлення про невичерпність природних ресурсів, перекладання відповідальності за наслідки екологічно неадекватної поведінки на інших, як правило, пов’язані з особистісними якостями та психологічною непідготовленістю студентів до екологічної та споживчої поведінки. Виявлено, що формування психологічної готовності студентської молоді до екологічної та споживчої поведінки передбачає формування таких необхідних екологічних установок, якостей особистості, які забезпечують особистість можливість віддавати перевагу екологічній поведінці та свідомо її проявляти. При цьому не варто зводити формування готовності до розвитку тих чи інших особистісних якостей у студентської молоді, до їх простої суми. Готовність виражається у високому рівні розвитку самостійності у процесі вибору та демонстрації екологічних стратегій як шляхів подолання екологічних загроз. Визначено, що психологічна готовність студентської молоді до екологічної та споживчої поведінки виявляється за наявності: необхідних екологічних знань, умінь і навичок, екологічного інтелекту та мислення; екологічно значущих якостей (екологічна дисциплінованість, організованість та відповідальність), що сприяють активізації проекологічної поведінки; стійкого позитивного ставлення до необхідності та важливості прояву екоадекватної поведінки та бажання постійно розвивати свої екологічні знання та вміння; внутрішньої потреби продемонструвати проекологічну поведінку. Зазначено, що екологічна позиція студентської молоді впливає на екологічну та споживчу поведінку через екологічний контроль, що виражається в екологічній самоефективності. Екологічна позиція, враховуючи переважання добробуту інших індивідів, впливає на екологічну та споживчу поведінку студентської молоді шляхом підвищення самоефективності в екологічній сфері. Позиція домінування благополуччя інших активізує проекологічні норми, що спонукає оцінювати екодеструктивні дії як неприйнятні. Екологічна позиція впливає на екологічну та споживчу поведінку опосередковано через суб'єктивний зв'язок з природою.